- набундючувати
- —————————————————————————————набундю́чуватидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
набундючувати — ую, уєш, недок., набундю/чити, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось. Набундючити крила … Український тлумачний словник
набундючити — див. набундючувати … Український тлумачний словник